Передвиборча програма Чміль Г.П.

Передвиборча програма
кандидата на посаду директора
Інституту культурології НАМ України
академіка НАМ України, доктора філософських наук
Чміль Ганни Павлівни

   Інститут культурології НАМ України, створений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 357-р від З0 травня 2007 року та рішенням Президії Національної академії мистецтв України від 14 червня 2007 року, протокол №6/34 – 09), є одним із авторитетних наукових осередків сучасної гуманітаристики.
    Науковий доробок вчених Інституту культурології НАМ України, очолюваного з дня заснування Юрієм Петровичем БОГУЦЬКИМ – знаковою постаттю в українській культурі, академіком та віце-президентом НАМ України, заслуженим діячем мистецтв України, доктором філософії, професором, теоретиком-культурологом та організатором-практиком, окреслив шлях української культурологічної думки до європейського та світового науково-культурного простору, став суттєвим надбанням національного науково-інформаційного ресурсу.
  Відповідно, збереження тяглості в концептуалізації ідей та тем фундаментальних наукових досліджень Інституту вважаю необхідною задля створення та постійного відтворення смислового поля культури України, що зумовлює цілісність суспільства та його подальшу перспективу.
    Разом з тим, сучасний етап розвитку України в умовах «плинної сучасності» (Бауман) з її нестабільністю, мінливістю, розмиванням стійких структур і посиленням неконтрольованих людиною сил і тенденцій, розгортанням інформаційних потоків, екранізації та віртуалізації життя сучасної людини, змінює досвіди-межі сприйняття навколишнього світу і себе в цьому світі, трансгресуючи за бар’єри соціокультурних і національних цілісностей. В цьому зв’язку подальшу трансформацію культурологічних досліджень вбачаю в розкритті сутнісних особливостей буття сучасної культури як феномену, що здатен вибудовувати мости та переходи між відмінностями, між різними системами смислів, формуючи сучасну людину як суб’єкта різних культур, що взаємоперетинаються, в тому числі, і в межах рідної культури.
    Перспективним видається і дослідження феномену третього типу культури – екранної, як комплексного соціокультурного явища, що перетворило саме культурне поле на екран, конструюючи нову реальність з закладеними в ній смислами, змінюючи практику прояву і самого існування людини.
  Подальшу трансформацію аналізу проблемного поля культурологічних досліджень вбачаю і в застосуванні як теоретичного аналізу, так і узагальненні емпіричних даних, соціологічних, історичних, етнографічних, мистецтвознавчих та інших методів дослідження із застосуванням нових методологічних засад цивілізаційно-інноваційних циклів та синергетичної парадигми соціокультурного спрямування, наслідком яких є перехід від компенсаторських концептуалізацій культури у проблемному полі людського буття до культурологічних схем пояснення і уточнення сутності людини як живої, відкритої, складної, багаторівневої, самоорганізованої системи, як творця та удосконалювача самої себе і, відповідно, нової культури.
    Перспективною видається і кореляція фундаментальних наукових досліджень вчених Інституту з відповідними світовими концептуалізаціями. Окрім того, вважаю за необхідне при формулюванні напрямів фундаментальних досліджень керуватися інтересами суспільства, орієнтуватися на вимоги Закону про науку і науково-технічну діяльність; опановувати грантову систему підтримки незалежних наукових досліджень; продовжити впровадження наукових результатів Інституту культурології НАМ України в наукових, мистецьких, освітніх практиках; завершити процес включення фахового наукового збірника «Культурологічна думка» до міжнародних науково-метричних баз; сприяти участі вчених у міжнародних культурологічних конгресах, наукових зібраннях й симпозіумах; стажуванню науковців, читанню лекцій та опублікуванню наукових праць у зарубіжних країнах, виступам закордонних дослідників перед співробітниками Інституту; розширенню плідних наукових зв’язків, здійснюванню обміну фахівцями й теоретичним досвідом, започаткуванню спільних дослідницьких проектів та спільних фахових видань з науковими інституціями та навчальними закладами в Україні та світі.

  Реалізація цієї Програми сприятиме:
  • зміцненню авторитету Інституту в суспільстві,
  • підвищенню престижу гуманітарного знання та наукового потенціалу вчених, які формують критерії оцінки якості вітчизняних наукових досліджень як члени експертних рад,
  • зростанню ролі Вченої ради Інституту як колегіального органу управління науковою діяльністю.
  
Кандидат на посаду директора ІК НАМ України,
академік НАМ України, доктор філософських наук                         Г. П. Чміль